L-Arginine HCl Injection ( Гідрохлорид Л-аргініну в ін’єкціях )

Опис

Загальна інформація про гідрохлорид аргініна

Гідрохлорид аргініна — це синтетичне похідне незамінної амінокислоти L-аргініну. Він застосовується для виявлення дефіциту гормону росту у таких станах, як пангіпопітуїтаризм, гіпофізарний карлик, хромофобна аденома, післяопераційна краніофарингіома, гіпофізектомія, травма гіпофіза, а також при порушеннях росту. Препарат також використовують для оцінки функції гіпофіза при гігантизмі та акромегалії. Крім того, ін’єкції аргініна застосовують для лікування підвищених концентрацій аміаку у пацієнтів з порушеннями циклу сечовини. Таблетки аргініна як дієтичні добавки використовувалися для поліпшення переносимості фізичних навантажень у пацієнтів зі стабільною стенокардією. Ін’єкції аргініна були вперше затверджені FDA у лютому 1973 року.

Механізм дії препарату

При діагностиці дефіциту гормону росту аргинин стимулює вивільнення гормону росту гіпофізом у пацієнтів з нормальною функцією гіпофіза. У пацієнтів з порушенням функції гіпофіза після введення аргініна рівень гормону росту у плазмі залишається низьким або не змінюється.

При порушеннях циклу сечовини (UCD) аргинин є незамінною амінокислотою, необхідною для нормалізації обміну азоту. Екзогенний аргинин вводять для відновлення його рівня в сироватці та запобігання катаболізму білків, що знижує концентрацію аміаку в крові.

Також аргинин є попередником соляної кислоти та може застосовуватись як альтернативне лікування важкого метаболічного алкалозу.

У серцево-судинній системі аргинин служить попередником оксиду азоту — потужного вазодилататора, що має антитромбоцитарний ефект і покращує кровообіг при атеросклерозі.

Фармакокінетичні особливості

Аргинин вводиться перорально та внутрішньовенно. Внутрішньовенне введення 30 г аргініна збільшує виведення нітратів і циклічного GMP з сечею майже вдвічі. Сосудорозширювальний ефект співпадає за часом з періодом напіввиведення аргініна з плазми.

Фармакокінетика залежно від способу введення

При внутрішньовенному введенні виведення аргініна двофазне: спочатку відбувається швидке зниження концентрації в сироватці через нирковий кліренс, потім — більш повільне зниження через непочковий кліренс. Після введення 30 г аргініна близько 5 г виводиться з сечею переважно протягом перших 90 хвилин. Кліренс залежить від дози і становить від 544 до 894 мл/хв, період напіввиведення — від 41,6 до 59,6 хвилин.

Показання до застосування та дозування

Для діагностики дефіциту гормону росту:

• Дорослі: 30 г внутрішньовенно протягом 30 хвилин.

• Діти: 0,5 г/кг, але не більше 30 г, внутрішньовенно за 30 хвилин. Особлива обережність — через ризик передозування.

Для пацієнтів з дефіцитом карбамілфосфатсинтетази (CPS) або орнітинтранскарбамілази (OTC):

• Дорослі та діти > 20 кг: 2 мл/кг (200 мг/кг аргініна) внутрішньовенно через центральну лінію протягом 90-120 хвилин, потім підтримуюча доза 2 мл/кг протягом 24 годин.

• Діти < 20 кг: аналогічна доза з відповідним коригуванням бензоату та фенілацетату натрію.

Для пацієнтів з дефіцитом аргініносукцинатліази (ASL) або аргініносукцинатсинтетази (ASS):

• Дорослі та діти > 20 кг: 6 мл/кг (600 мг/кг аргініна) внутрішньовенно за 90-120 хвилин, потім підтримуюча доза 6 мл/кг протягом 24 годин.

• Діти < 20 кг: відповідне дозування з урахуванням бензоату та фенілацетату натрію.

Контроль терапії та моніторинг

Під час тесту резерва гормону росту у пацієнтів із нормальною функцією гіпофіза пік концентрації гормону росту в плазмі після стимуляції аргініном очікується у межах 10-30 нг/мл (норма — 0-6 нг/мл). У пацієнтів із дефіцитом — 0-10 нг/мл (норма — 0-4 нг/мл). У вагітних і жінок на оральних контрацептивах рівні гормону росту можуть бути підвищеними.

Максимальні дози та обмеження

• Дорослі: 30 г внутрішньовенно для діагностики дефіциту гормону росту; для лікування порушень циклу сечовини — до 600 мг/кг на дозу і 600 мг/кг на добу при безперервному введенні.

• Підлітки та діти: дози коригуються відповідно до маси тіла.

• Особлива обережність у новонароджених і немовлят, щоб уникнути передозування.

Протипоказання та запобіжні заходи

Ін’єкції аргініна протипоказані при гіперчутливості до препарату чи його компонентів.

Обережно застосовувати у пацієнтів з нирковою недостатністю, захворюваннями печінки та порушеннями електролітного балансу через ризик накопичення азотистих продуктів і гіперкаліємії.

Особливо обережно вводити у дітей та підлітків через ризик метаболічного ацидозу і можливих смертельних випадків при передозуванні.

Особливості застосування при вагітності

Аргинин відноситься до категорії В FDA щодо вагітності. Хоча контрольованих досліджень у вагітних немає, тваринні дослідження не показали тератогенності. Однак використання препарату у вагітних не рекомендується через відсутність достатніх даних.

Рекомендації щодо годування груддю

Невідомо, чи виділяється аргинин з грудним молоком, але амінокислоти зазвичай потрапляють у молоко в кількостях, які, ймовірно, безпечні для немовляти. Слід зважувати користь грудного вигодовування та ризики медикаментозного впливу на дитину. Медичні працівники мають повідомляти про побічні реакції у дітей, пов’язані з ліками матері.

Можливі побічні ефекти та ускладнення

Під час клінічних досліджень спостерігались такі реакції:

• Алергічні прояви (включно з анафілаксією), які потребують негайного припинення інфузії.

• Нудота, блювання, головний біль, приливи — у ~3% пацієнтів, іноді пов’язані з швидкістю введення.

• Тромбоцитопенія, метаболічний ацидоз, гіпервентиляція при передозуванні.

• Гематурія, місцеві реакції в місці ін’єкції, у рідкісних випадках некроз шкіри.

• Парестезії, летаргія.

• Надлишок аргініна може спричинити вазодилатацію та артеріальну гіпотензію.