Опис
Дозування ін’єкції хрому
4 мкг/мл, флакон 10 мл
Загальна інформація
Хром у тривалентному стані (Cr3+) є важливим мікроелементом, необхідним для правильного вуглеводного, ліпідного та нуклеїновокислотного обміну в організмі людини. Джерела харчового хрому включають цільнозернові продукти, яєчні жовтки, пивні дріжджі, печінку, м’ясо, горіхи, картоплю з шкіркою та пиво. Виражені ознаки дефіциту хрому зазвичай спостерігаються у дорослих, які споживають рафіновані продукти або отримують тривале парентеральне харчування без додавання хрому. Клінічно дефіцит може проявлятися порушенням толерантності до глюкози, глікозурією та інсулінорезистентністю. Також повідомлялось про порушення білкового та ліпідного обміну, периферичну невропатію та енцефалопатію, викликані дефіцитом хрому.
Додатковий прийом хрому покращує лише ті розлади, що викликані його дефіцитом. Обмежені дослідження показали, що добавки хрому (піколінат хрому) у пацієнтів із діабетом 2 типу можуть покращити контроль глікемії та рівень холестерину, а також зменшити потребу в протидіабетичних препаратах. Однак досліджувалася невелика кількість пацієнтів, і роль дефіциту хрому у середньому пацієнта з діабетом 2 типу не встановлена. Інші заявлені переваги прийому хрому, зокрема у спортсменів, не підтверджені клінічно.
Фармакокінетика
Хром вводять внутрішньовенно у вигляді хлориду хрому після розведення сумісними внутрішньовенними рідинами, а перорально — у вигляді солей тривалентного хрому (Cr3+) піколінату або нікотината. Всмоктування перорального хрому зазвичай низьке (0,5–10% від вмісту у їжі). Хром розподіляється по тканинах організму, метаболізм ще недостатньо вивчений. Велика частина хрому виводиться нирками, невелика — із жовчю та тонким кишечником.
Фармакокінетика залежно від способу застосування
Пероральний шлях: Добавки тривалентного хрому випускаються у вигляді солей піколінату та нікотината для підвищення біодоступності (~10%).
Протипоказання та застереження
- Деякі хромові продукти не призначені для перорального застосування та можуть бути токсичними.
- Парентеральні препарати хрому повинні бути розведені перед внутрішньовенним введенням. Пряме внутрішньовенне чи внутрішньом’язове введення протипоказане через кислотність розчину, що може викликати некроз тканин.
- Пацієнти з підвищеною чутливістю до бензилового спирту повинні уникати препаратів, що його містять.
- Пацієнти з діабетом повинні приймати добавки хрому під контролем лікаря, оскільки хром може впливати на рівень глюкози та HbA1c. Може знадобитися корекція доз ліків.
- При хронічних захворюваннях нирок або нирковій недостатності виведення хрому знижується, можлива корекція дозування.
- Пероральне застосування хрому дітям не рекомендоване. Для профілактики дефіциту у дітей на парентеральному харчуванні слід застосовувати спеціальні мультивітамінні добавки.
Вагітність
Парентеральні ін’єкції хрому відносяться до категорії C за FDA. Використовуються лише для профілактики дефіциту у пацієнтів на парентеральному харчуванні (TPN). Інші способи застосування, зокрема лікування гестаційного діабету, не рекомендовані.
Грудне вигодовування
Хром у межах рекомендованої норми вважається безпечним. Слід враховувати користь грудного вигодовування та ризик потенційного впливу на немовля.
Небажані реакції/побічні ефекти
Занадто високі дози хрому можуть викликати рабдоміоліз, дегідратацію, м’язову слабкість та судоми. Піколінова кислота, що входить до складу піколінату хрому, потенційно може викликати хромосомні зміни та нефротоксичність при високих дозах. Відомі випадки хронічної та гострої ниркової недостатності після прийому понад рекомендовану норму.
Зберігання
Зберігати при температурі від 20°C до 25°C, подалі від тепла, вологи та світла. Тримати в недоступному для дітей місці. Викидати прострочені препарати, не зливати в раковину чи каналізацію.
