Опис
Загальна інформація
Магній є четвертим за поширеністю мінералом в організмі людини після кальцію, натрію та калію. Після калію магній займає друге місце за поширеністю серед внутрішньоклітинних катіонів і відіграє ключову роль у багатьох ферментативних та клітинних процесах. Він необхідний для утворення та використання аденозинтрифосфату (АТФ), який забезпечує енергію для різних внутрішньоклітинних реакцій. Також магній потрібен для синтезу білка та нуклеїнових кислот, а також деяких мітохондріальних процесів. Важливим є його значення для розвитку кісток, остеогенезу та процесу їх осифікації. Регуляція рівня магнію відбувається переважно у нирках, де він реабсорбується та виводиться. Більше половини магнію зберігається в кістках, у меншій кількості — у м’язах та м’яких тканинах.
Механізм дії
Магній задіяний у понад 300 процесах в організмі, тому механізм його дії залежить від системи органів. У нервовій системі він діє як природний антагоніст кальцію: блокує надходження кальцію в пресинаптичні закінчення, знижує вивільнення ацетилхоліну та пригнічує збудження нервово-м’язового з’єднання. Також блокує NMDA-рецептори, що призводить до депресивного ефекту на постсинаптичному рівні. Це пояснює його застосування для нейропротекції при еклампсії та судомах. У серцево-судинній системі магній працює як блокатор кальцієвих каналів і кофактор насоса Na-K-ATP. Він зменшує поглинання кальцію, регулює проведення електричних імпульсів через AV-вузол. Дефіцит магнію викликає аритмії, включно з torsades de pointes. У кістках магній активує вітамін D та бере участь у синтезі паратгормону. Дефіцит призводить до саркопенії, остеопорозу та порушення мінералізації кісток. У дихальній системі він може покращувати бронхіальну провідність та застосовується при тяжкій астмі. Також використовується під час вагітності як токолітик (пригнічує скорочення матки). У травній системі сприяє утриманню рідини у товстій кишці, стимулює перистальтику та полегшує запори.
Фармакокінетика
Сульфат магнію вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Він розподіляється у кістках, м’язах та м’яких тканинах. Близько 50–60% зберігається у кістках у складі гідроксиапатиту. Це слугує буфером для підтримки рівня в сироватці. У позаклітинному середовищі магній становить лише 1–2% від загального вмісту. Нормальні показники: – дорослі: 1,4–2 мекв/л – діти: 1,5–2 мекв/л – новонароджені: 1,5–2,3 мекв/л Більше 95% магнію, що фільтрується у нирках, реабсорбується, решта — виводиться із сечею.
Протипоказання та застереження
– Гіперчутливість до компонентів препарату. – Ниркова недостатність (ризик токсичності). – Тяжкі захворювання міокарда (AV-блокада). Токсичність виникає при >5 мекв/л у сироватці та проявляється гіпотензією, нудотою, слабкістю, аритміями, пригніченням дихання, аж до зупинки серця.
Взаємодії
– Інсулін може підвищувати внутрішньоклітинний рівень магнію. – Посилює дію блокаторів кальцієвих каналів. – Може підвищувати ризик кровотеч при прийомі антикоагулянтів.
Клінічні показання
– Відновлення рівня магнію при гіпомагніємії. – Лікування аритмій (torsades de pointes, шлуночкова тахікардія без пульсу). – Ведення тяжкої астми, що не реагує на стандартне лікування. – Еклампсія та прееклампсія під час вагітності.
Вагітність і грудне вигодовування
Сульфат магнію віднесено FDA до категорії D: доведені ризики для плода (гіпокальціємія, остеопенія, рахіт). Використовується лише тоді, коли користь перевищує ризики. Може затримувати початок лактації у матерів, які отримують препарат >6 годин.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.